Half a year of Russia’s aggression against Ukraine (EN+IT+UA)

Bucha, PhotoCredit: Private Archive

Six months ago, Russia launched a full-scale invasion of Ukraine. Due to Vladimir Putin’s impe-rialism, Europe is at war again; many see the conflict between Moscow and Kiev as the most important military clash since the Second World War. In an interview with Family News Ser-vice, Professor Andrzej Gil, a political science scholar at the Catholic University of Lublin, puts it bluntly: there is no Poland without Ukraine. In his view, the war is also a unique opportunity to deal Russia a severe defeat.

*

Sei mesi fa, la Russia ha lanciato un’invasione su vasta scala dell’Ucraina. In Europa – grazie all’imperialismo di Vladimir Putin – c’è di nuovo la guerra e il conflitto tra Mosca e Kiev è per molti lo scontro militare più grave dalla seconda guerra mondiale. In un’intervista a Family News Service, il prof. Andrzej Gil, politologo dell’Università Cattolica di Lublino, dichiara esplicitamente: senza l’Ucraina non c’è la Polonia. A suo avviso, la guerra è anche un’irripetibile opportunità per infliggere alla Russia una grave sconfitta.

*

Півроку тому Росія розпочала повномасштабне вторгнення в Україну. В Європі – через імперіалізм Володимира Путіна – знову йде війна, і багато хто оцінює конфлікт між Москвою та Києвом як найсерйозніше військове зіткнення після Другої світової війни. В інтерв’ю Family News Service проф. Анджей Гіл, політолог з Люблінського католицького університету, прямо говорить, що без України немає Польщі. На його думку, війна є унікальною можливістю завдати Росії відчутної поразки.

On the morning of February 24, Russian President Vladimir Putin announced a ‘special military operation’ in the Donbas, and also announced the ‘denazification’ and ‘demilitarisation’ of Ukraine. In practice, however, this meant an invasion along the entire border with Russia’s neighbour as well as an assault from Belarusian territory. All of Ukraine’s major cities were shelled. ‘The first reaction was indeed surprise. I think few realised that this war would come to pass and would have such a character,’ admitted Professor Andrzej Gil of the Department of Political Theory and Eastern Studies at the Catholic University of Lublin.

The Ukrainians withstood the initial Russian onslaught and, despite territorial losses in the north, east and south, managed to defend all major cities. Putin’s planned Blitzkrieg to seize Kiev in three days, which would have allowed the installation of a pro-Russian government, failed. So far, the only regional capital occupied by Russia is the southern city of Kherson. In April and May, the Russian army withdrew from Kiev and Kharkiv. However, both cities, in particular Kharkiv, continue to be shelled.

Prof. Andrzej Gil believes that the key problem in Ukraine is political rather than strictly military. As he said, most countries in the world remain indifferent to Russian aggression. ‘The conviction that Ukraine bears a huge burden and that it is at risk of being left alone with each passing day of this conflict is legitimate,’ assessed the political scientist from the Catholic University of Lublin. He acknowledged that even in Poland we have become accustomed to reports of the war in Ukraine. ‘The world gets tired very quickly of all kinds of information. (…) We wake up with it and fall asleep, not being aware that people are being killed somewhere and a state is being devastated,’ said Prof. Gil in an interview with the Family News Service. According to the scholar, especially the societies of African, South American and some Asian countries have come to perceive Ukraine as a Western country. The West is hated in countries of the South because of the legacy of colonialism and the slavery era. ‘For many countries, it does not matter where the grain comes from, whether it is grain from Ukraine or from areas taken over by the occupying forces, as long as it comes at a reasonable price. Unfortunately, Ukraine is confronted with reality, with persistent myths and narratives,’ pointed out Prof. Andrzej Gil. Interviewed by the Family News Service, he admitted that in many countries of the world, the Russian narrative about the fight against neo-Nazis and Ukrainian nationalism does indeed gain ground.

The political scientist also assessed that, given the situation on the frontline, the Russians are the winning side at present. ‘Let us not let these spectacular actions in Crimea or other parts of occupied Ukraine obscure the picture. Unfortunately, the Russian army is advancing westwards step by step. Not long ago, we were talking about Popasna or Lisichansk, while today we are talking about Bakhmut. These are not some great victories, but they are real, albeit won at an enormous cost,’ said the lecturer. As he added, although the myth of the world’s second largest army has been debunked, Russia still has substantial reserves and military resources. While the biblical reference to the fight between David and Goliath may not be completely appropriate here (…), if the West does not start supporting Ukraine more firmly, it could end very badly indeed,’ warned Prof. Gil.

Prof. Andrzej Gil is also surprised by the opinions of politicians and analysts, who are convinced that the conflict will end with the defeat of Ukraine. The political scientist also disagrees with claims that Russia will decide to launch an attack on NATO member states. ‘Russia will not be able to escalate conflict in a situation where it now has real problems (…) This is a kind of error of judgement. This is in fact the only occasion in the last few hundred years when this state can be destroyed, in the sense of being deprived of any political and above all military capacity. We in the Western world are saying ‘no’ and are afraid of the a-bomb. There will be no such second opportunity. If we leave Ukraine on its own, we will be the next to go,’ stressed the expert.

The Family News Service interviewee also referred to Poland’s position towards the war in Ukraine. Prof. Gil argued that the war has not contributed to increased importance of Warsaw in international relations and the current authorities were ‘completely unprepared’ for what has happened in the East. The political scientist added that Poland is not a frontline state, but a hinterland for that frontline. The professor pointed out: ‘Without Ukraine there is no Poland. Maybe there will be some poverty or we may not develop for the next few years as we could, because this aid has to be offered. However, the war is being waged there, in Ukraine; we are not the ones who suffer it. We cannot imagine what is really going on there. We must do everything as a society to ensure that Ukraine prevails, or at least that it does not suffer a spectacular defeat.’ In his opinion, Poland can be an important player in the context of the war in Ukraine if it grasps its own position and the significance of the conflict for it.

At the same time, the political scientist admitted that a certain new quality is being created in Polish-Ukrainian relations. The Family News Service interviewee added that this requires answering the question of whether Poland wants to ‘reflect the West’ or whether it wants to play a greater role in the East, filling the space between our borders and Russia. ‘We can indeed try to play a big role in the East. However, we need to do some social re-evaluation and imagine us Poles in 20-30 years on: how we can open up to the East and what we can get there. We can achieve a great deal. We do not have to be a shadow of the West and be of value to people in the East, provided we want to do so and try to transform this social capital into political capital,’ Professor Gil noted. In his opinion, the Polish-Ukrainian rapprochement may result in the space between Germany and Russia being developed by the people of the region. ‘It is not a crumple zone but a zone of prosperity and future. That’s how I see it,’ concluded the political scientist.

*

La mattina del 24 febbraio, il presidente russo Vladimir Putin ha annunciato una “operazione militare speciale” nel Donbas e ha anche annunciato la “denazificazione” e la “smilitarizzazione” dell’Ucraina. In pratica, tuttavia, ciò significava un’invasione lungo l’intero confine con il proprio vicino, nonché un attacco dal territorio della Bielorussia. Tutte le principali città dell’Ucraina sono state bombardate. “Il primo pensiero è stato davvero una sorpresa. Penso che pochi si siano resi conto che questa guerra ci sarà e continuerà ad avere questo carattere” – ha dichiarato il prof. Andrzej Gil della Facoltà di Teoria Politica e Studi Orientali dell’Università Cattolica di Lublino.

Gli ucraini hanno resistito all’iniziale pressione russa e, nonostante le perdite territoriali a nord, est e sud, hanno difeso tutte le principali città. E’ fallito il piano di Guerra Lampo di Putin per impadronirsi di Kiev in tre giorni che avrebbe consentito l’insediamento di autorità filo-russe. Finora, l’unica città periferica occupata dalla Russia è Kherson, al sud. In aprile e in maggio, l’esercito russo si è ritirato da Kiev e da Kharkiv. Tuttavia, entrambe le città, in particolare Kharkiv, sono ancora sotto bombardamento.

Il Prof. Andrzej Gil ritiene che il problema cruciale per l’Ucraina non siano le questioni strettamente militari, ma politiche. Ha affermato che la maggior parte dei Paesi del mondo è indifferente all’aggressione russa. “Questa convinzione che l’Ucraina porti un peso enorme e che rischi di essere lasciata sola ogni giorno di questo conflitto è legittima” – ha dichiarato il politologo dell’Università Cattolica di Lublino. Ha ammesso che anche in Polonia ci siamo abituati ai bollettini di guerra in Ucraina. “Il mondo si stanca molto rapidamente di tutti i tipi di informazioni. (…) Ci svegliamo con esso, ci addormentiamo senza essere consapevoli che da qualche parte ci sono persone che muoiono, che da qualche parte c’è uno stato devastato”, ha affermato l’intervistato del Family News Service. Secondo il prof. Gil, particolarmente le società dei Paesi africani, sudamericani e asiatici, percepiscono già l’Ucraina come un Paese di fatto occidentale-occidentale, che i Paesi Meridionali odiano, tra l’altro, a causa dell’eredità del colonialismo o dell’era della schiavitù. “Per molti Paesi, non importa da dove provenga il grano, se si tratti di grano dei territori dell’Ucraina o dei territori occupati dalle forze di occupazione, purché esso abbia un prezzo ragionevole. Purtroppo, l’Ucraina si incontra con una realtà che ha miti e narrazioni pietrificate” – ha affermato il prof. Andrzej Gil. L’intervistato del Family News Service ha ammesso che in molti Paesi del mondo la narrativa russa sulla lotta ai neonazisti e al nazionalismo ucraino trova terreno fertile.

Il politologo ritiene anche che, tenendo conto della situazione al fronte, i russi sono finora la parte vittoriosa. “Non lasciamoci offuscare da queste azioni spettacolari in Crimea o in altre parti dell’Ucraina occupata. Sfortunatamente, l’esercito russo passo dopo passo sta andando verso ovest. Fino a poco tempo fa si parlava di Popasna o Lisiczańsk, e oggi si parla di Bachmut. Queste non sono chissà quali grandi vittorie, ma lo sono, anche se pagate ad un prezzo enorme”, ha affermato il docente dell’Università Cattolica di Lublino. Ha aggiunto che, sebbene il mito del secondo esercito più grande del mondo sia stato ridimensionato, la Russia dispone ancora di enormi riserve e mezzi militari. “Forse il riferimento biblico alla lotta di David con Golia qui non sarà del tutto vero (…) se l’Occidente non inizierà a sostenere più fortemente l’Ucraina, potrebbe finire molto male” – ha avvertito.

Il Prof. Andrzej Gil è sorpreso anche dalle opinioni di politici e analisti convinti che il conflitto debba finire, ma la sconfitta dell’Ucraina è l’unica fine. Il politologo è anche in disaccordo con le affermazioni secondo cui la Russia deciderà di attaccare i Paesi della NATO. “La Russia non sarà in grado di aggravare una situazione in cui ha già problemi reali ora (…) questa è una specie di errore di pensiero. Negli ultimi secoli, questa è l’unica possibilità che questo Paese venga distrutto, nel senso di essere privato di ogni possibilità politica e, soprattutto, militare. E noi, come Occidente, diciamo: no, abbiamo paura, l’atomo, non l’atomo. Non ci sarà una seconda occasione del genere. Se lasciamo l’Ucraina da sola, i prossimi saremo noi” – ha sottolineato l’esperto.

L’intervistato del Family News Service ha anche fatto riferimento alla posizione della Polonia di fronte alla guerra in Ucraina. Il Prof. Andrzej Gil ritiene che la guerra non si è tradotta in un aumento dell’importanza di Varsavia nelle relazioni internazionali e le attuali autorità erano “del tutto impreparate” per quanto è accaduto ad Est. Il politologo ha aggiunto che la Polonia non è un Paese in prima linea, ma una base per questa prima linea. “Senza Ucraina non c’è Polonia. Forse ci sarà un certo livello di povertà, forse nei prossimi anni non ci svilupperemo, come avremmo potuto svilupparci, perché questo aiuto deve essere dato – ma la guerra è la, noi non soffriamo per questa guerra. Non possiamo immaginare cosa stia realmente accadendo lì. Dobbiamo fare di tutto come società affinché l’Ucraina vinca, o almeno perché non subisca una sconfitta spettacolare” – ha sottolineato il prof. Andrzej Gil. A suo avviso, la Polonia può essere un attore importante nel contesto della guerra in Ucraina, se comprende la sua posizione e cosa significa per lei questo conflitto.

Il politologo ha anche riconosciuto che si sta creando una certa novità nelle relazioni polacco-ucraine. L’interlocutore di Family News Service ha aggiunto che ciò richiede una risposta alla domanda se la Polonia vuole essere un “riflesso dell’Occidente” o se vuole svolgere un ruolo più ampio all’Est, riempiendo lo spazio tra i nostri confini e la Russia. “Possiamo davvero provare a svolgere un ruolo importante all’Est, ma occorre fare una certa rivalutazione sociale e immaginare noi polacchi tra 20-30 anni, come possiamo aprirci all’Est e cosa possiamo ottenere. Possiamo fare molto. Non dobbiamo essere l’ombra dell’Occidente, possiamo essere un valore per le persone dell’Est, a patto di volerlo fare e che in qualche modo proviamo a farlo – trasformare questo capitale sociale in capitale politico” – ha osservato il prof. Andrzej Gil. A suo avviso, il riavvicinamento polacco-ucraino potrebbe far sì che lo spazio tra la Germania e la Russia venga gestito dagli abitanti di questa regione. “Questa non è una zona da calpestare, ma una zona di prosperità e futuro. Ecco come me lo immagino” – ha  riassunto il docente dell’Università Cattolica di Lublino.

*

24 лютого вранці президент Росії Володимир Путін оголосив про “спеціальну воєнну операцію” на Донбасі, а також анонсував “денацифікацію” і “демілітаризацію” України. На практиці це означало вторгнення по всьому кордону, а також наступ з території Білорусі. Були обстріляні всі великі міста України. «Це дійсно було неочікувано. Я думаю, що мало хто усвідомлював, що ця війна буде і матиме такий характер», – визнав проф. Анджей Гіл з кафедри політичної теорії та східних студій Люблінського католицького університету.

Українці витримали початковий тиск Росії і, незважаючи на територіальні втрати на півночі, сході та півдні, захистили всі великі міста. Путіну не вдався “Бліцкриг” із захопленням Києва за три дні, що уможливило б встановлення проросійської влади. Поки що єдиним обласним центром, окупованим Росією, є Херсон. У квітні-травні російські війська відступили від Києва та Харкова. Проте обидва міста, особливо Харків, досі знаходяться під обстрілом.

Проф. Анджей Гіл вважає, що ключовою проблемою України є не суто військові, а політичні питання. За його словами, більшість країн світу байдужі щодо російської агресії. «Небезпека того, що Україна, яка несе величезний тягар, залишитися наодинці, з кожним днем ​​цього конфлікту стає все більшою», – вважає політолог з Люблінського католицького університету. Він зізнався, що навіть у Польщі уже звикли до репортажів з війни в Україні. «Світ дуже швидко втомлюється від різного роду інформацій. (…) Ми з цим прокидаємося, ми засинаємо, не усвідомлюючи, що десь гинуть люди, що десь там знищена держава», – сказав співрозмовник Family News Service. За словами проф. Гіла, особливо суспільства країн Африки, Південної Америки та Азії, сприймають Україну як де-факто країну Заходу – Заходу, який у країнах Півдня  ненавидять, зокрема внаслідок спадщини колоніалізму чи епохи рабства. «Для багатьох країн неважливо, звідки поступить зерно – чи з України, чи з території, зайнятої окупаційними військами, – аби воно було і за розумною ціною. На жаль, Україна зустрічається з реальністю, закостенілими міфами та наративами», – сказав проф. Анджей Гіл для Family News Service, визнаючи, що в багатьох країнах світу російський наратив про боротьбу з неонацистами та українським націоналізмом потрапляє на благодатний ґрунт.

За оцінкою політолога, враховуючи ситуацію на фронті, поки що переможною стороною є росіяни. «Нехай нам не затьмарюють об’єктивної ситуації ці вражаючі події в Криму чи в інших частинах окупованої України. На жаль, російська армія крок за кроком йде на захід. Ще недавно ми говорили про Попасну чи Лисичанськ, а сьогодні – про Бахмут. Це не якісь великі перемоги, але вони дорого коштують», – сказав викладач Люблінського католицького університету. За його словами, хоча міф про другу за чисельністю армію у світі розвінчено, Росія все ще має величезні резерви та військові засоби. «Можливо, біблійна згадка про боротьбу Давида з Голіафом тут буде не зовсім вірною (…) якщо Захід не почне сильніше підтримувати Україну, це може закінчитися дуже погано», – попередив він.

Проф. Анджей Гіл також дивується думкам політиків і аналітиків, які переконані, що конфлікт має бути закінчений, але поразка України – це єдиний можливий кінець. Політолог також не погоджується з твердженнями про те, що Росія вирішить атакувати країни НАТО. «Росія не зможе піти на ескалацію в ситуації, коли у неї зараз є реальні проблеми (…) це якась логічна помилка. Є єдиний шанс за останні кілька сотень років, коли цю країну можна знищити, тобто позбавити будь-яких політичних і, перш за все, військових можливостей. А ми, як Захід, кажемо – ні, ми боїмося атому чи не атому. Другого такого шансу не буде. Якщо ми залишимо Україну наодинці, ми будемо наступними», – підкреслив експерт.

Співрозмовник Family News Service також згадав про позицію Польщі щодо війни в Україні. За оцінкою проф. Анджея Гіла, війна не призвела до збільшення значення Варшави в міжнародних відносинах, а нинішня влада виявилася «повністю неготовою» до того, що сталося на Сході. Політолог додав, що Польща – це не фронтова країна, але тил для цього фронту. «Без України немає Польщі. Можливо, буде певний рівень бідності, можливо, в найближчі роки ми не будемо розвиватися, як би ми могли, тому що цю допомогу треба надавати – є війна і ми не приймаємо цю війну. Ми не можемо уявити, що там насправді відбувається. Як суспільство, ми маємо зробити все, щоб Україна перемогла, або принаймні, щоб вона не зазнала якоїсь відчутної поразки», – наголосив проф. Анджей Гіл. На його думку, Польща може бути важливим гравцем в контексті війни в Україні, якщо вона зрозуміє свою позицію і те, що для неї означає цей конфлікт.

Політолог також визнав, що польсько-українські відносини виходять на певну нову якість. Співрозмовник Family News Service додав, що зараз потрібна відповідь на питання, чи Польща хоче бути «відблиском Заходу», чи хоче відігравати ширшу роль на Сході, заповнюючи простір між нашими кордонами та Росією. «Ми дійсно можемо спробувати відіграти велику роль на Сході, але нам потрібно, щоб на рівні суспільства настала певна переоцінка себе, маємо уявити поляків через 20-30 років, як ми можемо відкритися на Схід і що ми можемо там отримати. Ми можемо дуже багато. Ми не маємо бути тінню Заходу, ми можемо бути кимось цінним для людей на Сході, за умови, що ми цього хочемо і намагаємося якось це зробити – перетворити цей соціальний капітал на політичний», – зазначив проф. Анджей Гіл. На його думку, польсько-українське зближення може спричинити, що простір між Німеччиною та Росією буде освоєний жителями цього регіону. «Це не територія кризи, а територія процвітання та майбутнього. Ось як я собі це уявляю», – резюмував викладач Люблінського католицького університету.